Якщо Ваша дитина плаче у дитячому садку

Перші дні у дитячому саду найважчі і найскладніші для Вашого малюка. Стресом є не тільки розлука з коханою мамою, але і нова обстановка та знайомство з вихователем. Найчастіше похід у дитячий сад закінчується сльозами під час прощання з батьками або взагалі небажанням дитини йти до групи. Часом така поведінка продовжується декілька місяців.

Безумовно, у цій ситуації важливий вік малюка. П'ятирічна дитина піде у садок більш спокійно. Вона вже психологічно готова до змін, а також до спілкування зі своїми однолітками. Двох-трирічний малюк ще тільки починає усвідомлювати, що навколо є ще хтось, крім батьків та близького оточення. У такому віці діти гірше адаптуються до нових обставин. Пропоную кілька порад стосовно того, як найбільш безболісно подолати цей період.

1.Ведіть дитину у групу у перші дні набору.

Зазвичай дітей в групу набирають поступово, черговість вибирають самі вихователі. Спробуйте потрапити у групу у числі перших, тому що вашому малюку буде легше познайомитися із трьома-п'ятьма хлопцями, ніж освоїтися серед двадцяти однолітків.

2. Відвідайте групу заздалегідь.

Попросіть вихователя заздалегідь показати вам ігрову кімнату. Розгляньте іграшки, покажіть маляті, де він буде їсти, де буде спати. Коли він вперше залишиться один, йому буде легше освоїтися в новій обстановці.

3. Не лякайте дитину садком.

Часто чуємо від мам наступне: «Не будеш мене слухатися, підеш у садок, там вихователь навчить тебе поводитись правильно». Караючи або погрожуючи дитині садком, Ви формуєте в неї негативне ставлення як до садка, так і до вихователя.

4. Не стійте під вікнами садочка.

Батьки, особливо мами, не менше за своїх дітей переживають розставання. Не варто сидіти під дверима групи, так ви більше себе накрутите, а малюку потрібна спокійна і радісна мама. Залиште свій номер телефону і якщо щось буде не так, вам зателефонують. Краще витратьте цей час з користю, знайдіть собі цікаву справу або розвагу.

5. Довірте татові цю відповідальну справу.

Якщо ваш малюк болісно розлучається з мамою, попросіть тата в перший час відводити їх у садок. З татами діти легше розлучаються, тому що раніше не одноразово проводжали його на роботу.

6. Будьте впевнені і рішучі.

Якщо все ж таки малюк довго плаче в роздягальні і не відпускає Вас, не треба вмовляти його або чекати, поки він заспокоїться. Поясніть дитині, що ви її любите і обов'язково прийдете за нею, але зараз вам потрібно піти. Після цього твердо,не чекаючи коли він заспокоїться, відведіть її в групу. Сльози не вщухнуть відразу, але з кожним днем процес розставання буде проходити спокійніше.

7. Побалуйте свою дитину.

Якщо є можливість, забирайте її раз на тиждень раніше. Ваш прихід буде для малюка святом. Поцікавтеся як у нього справи, запитайте як пройшов день. Обговоріть разом проблеми, що виникли. Оточіть його увагою та любов’ю.

Закон етики дошкільного працівника:

1. Якщо виникне сумнів, як вести себе по відношенню до іншої людини, постарайтесь поставити себе на місце тієї людини.

2. Не нав’язуйте своїх думок і смаків іншим.

3 .Не дозволяйте собі грубі, безапеляційні судження.

4. Ні з ким не обговорюйте особисті стосунки колег.

5. Ніколи ні з ким не з’ясовуйте відносин у присутності сторонніх осіб.

6. Не ставте колег у незручне становище при сторонніх, зробіть вигляд, що не помітили їхніх промахів.

7. Вмійте берегти та поважати самолюбство і гідність інших людей.

8. Будьте толерантними за будь – яких обставин.

9. У будь – якій конфліктній ситуації вчіться знаходити і пропонувати розумне оптимальне рішення для врегулювання конфлікту.

10. Вчіться мати тверду життєву позицію з будь – якого питання, грамотно, культурно її відстоювати.

11. У будь – якій життєвій ситуації пам’ятайте: Ви – педагог, з Вас беруть приклад інші.

12. Пам’ятайте золоте правило етики: ставтесь, як Завідувач радить: до людей так, як би Ви хотіли, щоб вони ставились до Вас.